Де нічка у гуцульській хустці, вмочає косу в потічок,
Де зорі висіяні густо горять,неначе сто свічок.
Де серце звеселить трембіта, а очі врода молода,
Я звідти, друзі мої звідти, мої там щастя і жура.
Приспів:
Там,де гори сині, в тесаній хатині доля грає на струні,
З краю, що в смереках бачу всіх здалека, світ видніється мені,
Там потоки-ріки бистрі ніби дикі, наче птахи на порі,
Там гуцулка-мати вийде нас стрічати ще до ранньої зорі.
Ой біла полонинська ватра тебе зігріє і мене,
І вже не варто,вже не варто нам щось пригадувать сумне.
Скажу я іншим без докору, скажу і засвічусь увесь,
Хто в горах дивиться у гору, хто в горах ближчий до небес.
Приспів.
Where the river in Hutsul scarf, her hair dipped in the stream,
Where the stars sown thickly burning like a hundred candles.
Where trembita heart rejoice, and the eyes of a young beauty,
I'm there, my friends there, my happiness and there Jura.
Chorus:
Where the blue mountains in hewn cabin fate plays the string,
From the land that I see all the fires from afar, the world can see me
It flows like river nimble wild, like birds in Pori
There will be Hutsulka, we greet this before the morning.
Oh white Poloninska bonfire will warm you and me
And it is not worth it, is not something we should pryhaduvat sad.
I tell others without reproach, I say, and all zasvichus,
Who is in the mountains looks at the mountain that is in the mountains closer to heaven.
Chorus.
