Гадав, все стане на свої місця, якшо крапаль підвину біт.
Та досі не відомий на відміну від "на відміну від".
І похер хто балванок там більше продав.
Аби не хавали фобії - підкинь-но дровішок, братан.
Часу море і там, я лиш одне збагнув.
Хто сказав, що не буває диму без вогню?
Я тут один, ніби Робінзон Крузо.
Рубить сон, саме тому я і не звоню.
Здається, задихається митець. І я
Не зволікаю, прагну допомогти, біжу.
Повітря катастрофічно не вистачає, а шум
не заважає. Отже, митець - це я.
Ляпну фарби на сірі борди.
Втрачати нічого мені. Мій час біжить б'ючи усі рекорди.
Переплатив, зате пливу з комфортом.
Слова звикли перетинатись, немов у сканвордах.
До мети не забув стежки. Але вітер
в кишенях моїх досі свистить, немов пташки.
Капає з неба - за вікнами темніє.
Моїм псам боятися нічого, а мені - є.
Думал, все станет на свои места, ежели капала пидвину бит.
И до сих пор не известен в отличие от "в отличие от".
И похер кто балванок там больше продал.
Чтобы не хавалы фобии - подбрила лишь дровишок, братан.
Времени море и там, я только одно понял.
Кто сказал, что не бывает дыма без огня?
Я здесь один, что Робинзон Крузо.
Рубит сон, поэтому я и не звоню.
Кажется, задыхается художник. И я
Не медлите, хочу помочь, бегу.
Воздух катастрофически не хватает, а шум
не мешает. Итак, художник - это я.
Ляпну краски на серые борды.
Терять нечего мне. Мое время бежит бить все рекорды.
Переплатил, зато плыву с комфортом.
Слова привыкли пересекаться, как в сканвордов.
С целью не забыл тропы. но ветер
в карманах моих еще свистит, словно птички.
Капает с неба - за окнами темнеет.
Моим псам бояться нечего, а мне - есть.
