Ця пісня чайкою кигиче. І вічна мамина любов,
Вона додому мене кличе, куди б далеко я не йшов.
Не біль її - її тривогоа, яку збагнути ще не зміг.
Молитва стомлена до Бога, аби прощав мене й беріг.
Пр:
В тій пісні як на рушникові
Життя два кольори, тече.
І тиха-тиха, волошкова
Зажура маминих очей.
А ще літа - їх не вернути, снігами тануть вдалині.
О, мій Господь, не дай забути цю пісню мамину мені.
Эта песня чайкой кигиче . И вечная мамина любовь ,
Она домой меня зовет , куда бы далеко я не уходил.
НЕ боль ее - ее тривогоа , которую понять еще не смог.
Молитва уставшая к Богу , чтобы прощал меня и берег .
пр :
В песне как на полотенце
Жизнь два цвета , течет.
И тихая - тихая, васильковая
Печаль маминых глаз.
А еще летом - их не вернуть , снегами тают вдали.
О, мой Господь, дай забыть эту песню мамину мне .
