Виє вітер і гуркоче скло
Зло не спить, воно до нас прийшло
Ріже дощ і б'є об землю град
Стучиться "брат"
Зло й ненависть із газетних шпальт
Слід палає і горить асфальт
Плаче і кричить моя земля
Прийшла війна
Поза спинами міста стоять
У померлих і живих солдат
Наші сім'ї, ріки і поля
Гуде земля
Двоголовий б'є своїм крилом
Стражить молотом, маха серпом
В полі стадо уражених собак
Та їх атак
Непокірний ворону народ
Від Донбасу до Карпатських вод
Непідвладна йому земля
Не віддана!
Подзвонив мамі, сказав, що все у нас спокійно
Ні, мам, це просто грім, маленьке лихо стихійне
У нас тут дощі йдуть і гриміть постійно
Ти не хвилюйся, мамо, у мене "бронік" надійний
Набрехав мамі, а як їй правду казати
Про те, як раптом мужніють зовсім юні солдати?
Про постріли, вибухи, в броні пробоїни
Про те, що ми вже давно не діти, ми – воїни
Ідуть на небо хлопці безсмертними ротами
Вже двох друзів відправив додому "двохсотими"
А скільки іще їх найкращих поляже?
І хто ж тобі скаже, хто тобі скаже?
Чергова в телевізорі пика вгодована
Яка прикро вражена, надзвичайно стурбована
Я тут не за них, за дружину з дитиною.
І за землю, що називається Україною!
Хтось із старших сказав
Що "сепари", як в Афгані "духи"
Ховаються за спинами мирних, сіють смерть і розруху
"Плюють" із "зеленки" смертельними сюрпризами
Дістав уже цей клятий кукловод із своїми репризами
Ну нічого, в нас хлопці -"вогонь", всиплемо жару
Усім, хто хоче нашу землю відібрати на шару
Пишатиметься народ своїми синами
Все буде добре! Перемога за нами!
Ветры и рев стекло
Зло не спит, это пришло к нам
Режут дождь и бьет землю града
"Брат
Зло и ненависть к газетным булавкам
Должно быть сжигание и сжигание асфальта
Кричит и кричит моя земля
Война пришла
За пределами спины города стоит
В мертвых и живых солдатах
Наши семьи, реки и поля
Земля гудит
Двухногиба
Рахапса с молотком, Маха с серп
В области стада пострадавших собак
И их атаки
Rebeakpore Crows People
От Донбасса до Карпатских вод
Земля не подлежит ему
Не предан!
Позвонил моей маме, сказал, что все мы спокойны
Нет, мама, это просто гром, немного стихийной
У нас есть дожди здесь, и они навсегда промахиваются
Ты не волнуйся, мама, у меня есть надежная «броня»
Мама свернулась, но как сказать ей правду
Как внезапно делают молодые солдаты?
О выстрелах, взрывах, в броне?
Об этом мы не дети долгое время, мы воины
Иди на небо, ребята с бессмертным ртом
Уже двое друзей отправили домой "двести"
А сколько из них их лучшее?
И кто скажет вам, кто вам скажет?
Следующий по телевизору кормит
Который раздражен, чрезвычайно обеспокоен
Я здесь не для них, для моей жены с ребенком.
И для земли под названием Украина!
Один из старейшин сказал
Это «разделяет», как в афганском «духах»
Скрыть за спиной мирной, свинья смерти и опустошения
«Плють» с «зелеными» смертельными сюрпризами
Уже вырвал этого проклятого ученика с их репрессиями
Ну ничего, у нас есть ребята -«огонь», посыпать тепло
Всем, кто хочет взять нашу землю на слое
Будет гордиться людьми со своими сыновьями
Все будет хорошо! Победа для нас!