Захворіла...Тобою...Сьогодні.
Дивна слабкість,мов після простуди.
Я десь чула, - в Тобі,як в безодні.
Заперечу! Вдихну в повні груди...
У Тобі - розчинитись не важко,
і Твої відгадати маршрути.
Хтось в Тобі був у клітці,мов пташка,
ну а хтось помирав від отрути.
Ось і я у Тобі...захворіла...
Все причини недуги шукаю.
Ломить ніжність й беззахисність тіло,
а я пігулки від грипу ковтаю.
Розм"якаю в Тобі щохвилинно,
і так беззахисно... посміхаюсь.
Що ж ти робиш зі мною,людино?
Я ж одужати....намагаюсь!
Захворіла...Не іншим...Тобою.
І тоді лишень все зрозуміла.
Привілегія - бути слабкою
і тендітною....І в цьому вся сила.
Заболела ... Тобой ... Сегодня.
Странная слабость, как после простуды.
Я где-то слышала, - в Тебе, как в бездне.
Отрицает! Вдохну в полной грудью ...
В Тебе - раствориться не трудно,
Твои отгадать маршруты.
Кто Тебе был в клетке, как птичка,
ну а кто-то умирал от яда.
Вот и я в Тебе ... заболела ...
Все причины недуга ищу.
Ломит нежность и беззащитность тело,
а я таблетки от гриппа глотаю.
Кол "якаю Тебе ежеминутно,
и так беззащитно ... улыбаюсь.
Что же ты делаешь со мной, человек?
Я выздороветь .... стараюсь!
Заболела ... Не другим ... Тобой.
И тогда только все поняла.
Привилегия - быть слабой
и хрупкой .... И в этом сила.
