Клоуни-вбивці з відкритого космосу
Відкривають твої чакри повністю…
Холодною кригою й пекельним лоскотом –
Сховатись від смерті не так-то і просто.
КЛОУНИ ПЛАЧУТЬ, КОЛИ НІХТО НЕ БАЧИТЬ,
БЕЗ МАСОК І ГРИМУ ВОНИ СЕБЕ НЕ СТРИМУЮТЬ.
ПІВНІЧНІ ПІЛІГРИМИ
НЕСУТЬ МІШКИ З ГРІХАМИ І ГОРІХАМИ…
У ЇХНЬОЇ ВТІХИ НЕМАЄ ОБЛИЧЧЯ,
НЕМАЄ ПРОТИРІЧ І СУМНІВІВ У ГНІВІ,
ВІДСУТНЯ ВІРА НЕМАЄ І ЗРЕЧЕННЯ,
ЇХ ВТЕЧА ПО ТЕЧІЇ… В НІЧ НА СУБОТУ
ПОВЕДЕ ЇХ ПРОРОК
КРІЗЬ МОРОК ПІДЛОГИ, КРІЗЬ СТЕЛЮ В ПУСТЕЛЮ,
ЧЕРЕЗ РУБІКОН
ДО БОГА В СТЕПУ В ГІПЕРБОРЕЮ,
ДЕ КІНЬ НЕ СТРИНОЖЕНИЙ, ОСІДЛАНИЙ ВОЛЕЮ,
НА ГРИВІ ПРИНЕСЕ СВОБОДУ Й НЕСПОКІЙ.
Клоуни-вбивці з відкритого космосу
Відкривають твої чакри повністю…
Холодною кригою й пекельним лоскотом –
Сховатись від смерті не так-то і просто.
Подібно до дивних роботів шумерів
Клоуни різали світові паралелі;
Кров’ю дерев і небесними сферами
Вони стирали те, що можна було стерти…
Землю було знищено динамікою часу…
Мільйони разом застрягли в інкарнації…
Клоуни сміялись
Від єдиного їх подиху…
Давні піраміди розсипалися в попіл,
Вода у річках перетворилися у зілля,
Моря палали полум’ям, як сухе гілля,
Над пустелями нависли хмари із дощима…
Клоуни дійсно нічого не залишили,
З печальними очима стояли серед літа –
Вони убили всіх, хто міг би їм служити…
А знаєте, поміж усім цим що цікаве саме?
Клоуни-вбивці – це ми з вами.
Тарас Пасимок, Микита Шило
(Реп проект СЕНСАР)
Клоуны-убийцы из открытого космоса
Открывают твои чакры полностью ...
Холодной льдом и адским щекоткой -
Спрятаться от смерти не так-то и просто.
КЛОУНЫ плачет, когда НИКТО НЕ ВИДИТ,
Без масок и грим ОНИ СЕБЯ не сдерживают.
СЕВЕРНЫЕ пилигрим
НЕСУТ Мешки с грехом и орехами ...
В ИХ удовольствие НЕТ ЛИЦА,
НЕТ ПРОТИВОРЕЧИЙ И сомнений в ГНЕВЕ,
ОТСУТСТВУЕТ ВЕРА НЕТ И отречение,
ИХ ПОБЕГ по течению ... В НОЧЬ НА СУББОТУ
Вести их Пророк
СКВОЗЬ МРАК ПОЛА, сквозь потолок в пустыне,
ЧЕРЕЗ РУБИКОН
К БОГУ В степи В Гиперборея,
ГДЕ КОНЬ НЕ стреноженные, оседланным ВОЛЕЙ,
НА гриву ПРИНЕСЕТ СВОБОДУ И беспокойство.
Клоуны-убийцы из открытого космоса
Открывают твои чакры полностью ...
Холодной льдом и адским щекоткой -
Спрятаться от смерти не так-то и просто.
Подобно странных роботов шумеров
Клоуны резали мировые параллели;
Кровью деревьев и небесными сферами
Они стирали то, что можно было стереть ...
Земля была уничтожена динамикой времени ...
Миллионы вместе застряли в инкарнации ...
клоуны смеялись
От единого их дыхания ...
Древние пирамиды рассыпались в пепел,
Вода в реках превратились в зелье,
Моря горели пламенем, как сухие ветки,
Над пустынями нависли тучи с дощима ...
Клоуны действительно ничего не оставили,
С печальными глазами стояли среди лета -
Они убили всех, кто мог бы им служить ...
А знаете, между всем этим что интересно именно?
Клоуны-убийцы - это мы с вами.
Тарас Пасимок, Никита Шило
(Рэп проект сенсар)
