До всіх почуттів, безсилі слова, мозок так звик.
До всіх відчуттів, забракло тепла і я просто зник.
Малюй на чистому склі, малюй на чистому склі.
Все, що потрібно тобі.
Один малюнок візьми, а інший розбий. Так він стане моїм.
І ми не зможем мовчати.
Ми бачили більше ніж можна.
І ти вже не зможеш сказати,
Що ці відчуття не тотожні.
До всіх почуттів, безсилі слова, але не мовчу.
Ти стала як я - частинкою скла, і тепер я кричу.
Малюй на чистому склі, малюй на чистому склі.
Все, що так плаче в тобі.
Один малюнок візьми, а інший розбий. Так він стане моїм.
І ми не зможем мовчати.
Ми бачили більше ніж можна.
І ти вже не зможеш сказати,
Що ці відчуття не тотожні.
To all the senses, powerless words, the brain is so used.
To all the sensations lacked heat and I just disappeared.
Draws on pure glass, paint on a clean glass.
All you have to you.
Take one picture, and another throw. So it will be mine.
And we can not remain silent.
We have seen more than you.
And you can not say,
With these feelings are not identical.
To all feelings, words are powerless, but not silent.
You become like me - a part of the glass, and now I cry.
Draws on pure glass, paint on a clean glass.
All that crying so in you.
Take one picture, and another throw. So it will be mine.
And we can not remain silent.
We have seen more than you.
And you can not say,
With these feelings are not identical.
