Коли настане осінь
і підуть дощі як діти в школу
нагрібає смуток
ледь відчутний, майже випадковий
музика і фільми
під рубрикою ностальгії
золото і сепія ваблять,
та уже не гріють
і хочеться згадати як було рік чи роки тому
плівку відмотати
побачити старих знайомих
може треба бігти може треба зупинитись
в мареві дощів згубитися, лишитись
пр. зануритись у тіло води
пливти де сходить сонце,
пливти я б осідлав усі поїзди
якби вони ходили туди
де завжди літо
осінь це пора заклопотань
і спокус щоденна гра
метро, маршрутка, автобус обличчя
поважніють пришвидшуються
кроки раптова дисморфія від пальт, плащів
- це так жорстоко
я б полетів у вирій я б відмінив циклон
я б на крайняк почав раніше опалювальний сезон
усі шляхи відкриті я знаю і ти теж
ми виросли із літа як зі старих одеж
When autumn comes
and it will rain like children to school
grips sadness
hardly noticeable, almost accidental
music and movies
under the heading of nostalgia
gold and sepia attract,
but they are no longer warming
and I want to remember how it was years or years ago
unwrap the film
to see old acquaintances
may need to run may need to stop
in the rain of the rain get lost, stay
eg to dive into the body of water
swim where the sun goes down,
I would ride all the trains
if they went there
where it's always summer
autumn is a time of concern
and the temptation of daily play
subway, shuttle bus, bus face
respects are accelerating
steps sudden dysmorphia from coats, cloaks
- it's so cruel
i would fly in the clear i would cancel the cyclone
I would have started the heating season earlier
all the ways open i know you too
we grew out of summer like old clothes
