Пелюстками гарячих квітів розкриваються, розлітаються
Чорним снігом із темних хмар наче ковдрою укриваються
Сірим димом, ніби туманом, в нескінченності заколисані
Знепритомніли обезкровлені, й впали, зрізані...
Розтікаються по гілках доріг
Чорним змієм, що ковтає хвіст...
Відблиском вогню, що зжере живе,
Попелом століть, пам’ятью...
Дотиком останнім відбивається
Голосом німим через товщу літ
На вітрах тремтить – озивається
На тілі Землі залишає слід...
Велетні впадуть – зміна поколінь
Іскрами зійдуть, долу скинуті
За коротку мить зникне сіра тінь...
Розтікаються по гілках доріг
Чорним змієм, що ковтає хвіст...
Лепестками горячих цветов раскрываются, разлетаются
Черным снегом из темных облаков как одеялом укрываются
Серым дымом, будто туманом, в бесконечности закачанные
Потеряли сознание обескровленные, и упали, срезанные ...
Растекаются по ветвям дорог
Черным змеем, глотает хвост ...
Светоотражающие огня, сожрет живет,
Пеплом веков, памятью ...
Прикосновением последнее отражается
Голосом немым через толщу лет
На ветрах дрожит - отзывается
На теле Земли оставляет след ...
Великаны упадут - смена поколений
Искрами сойдут, вниз сброшенные
За краткий миг исчезнет серая тень ...
Растекаются по ветвям дорог
Черным змеем, глотает хвост ...
