Правду кажуть , що в житті усе минає,
лине час за кроком крок - його не зупинить
Та я знаю, що байдужих не буває
В день, коли шкільний дзвінок в останнє задзвенить
Спогади, надії і юнацькі мрії,
Сто доріг у житті цей дзвінок тобі відкриє
приспів:
Років золотих не забувай
Тих , що не повернуться ніколи,
Чисті, як ранковий сніг,
Завжди будуть поруч у житті.
Доля понесе за небокрай,
Пам ятай поріг своєї школи,
В серці, наче оберіг нашого дитинства роки золоті.
Передай підручник дівчинці маленькій
Їй тепер ходити в клас , що був колись твоїм,
Та подякуй щиро і вклонись низенько тим , хто вчив тебе
В цей час наукам не простим
ПРавду говорити, рідний край любити
Мрію в серці нести і сміятись і творити.
The truth is, everything in life goes by,
time passes step by step - it will not stop
But I know that there is no indifference
The day the school bell rings
Memories, hopes and youthful dreams,
One hundred roads in life this call will open to you
refrain:
Do not forget the golden years
Those who will never return,
Clean as morning snow,
They will always be close in life.
Fate bears the skies,
Remember the threshold of your school,
In the heart, as if he had kept our childhood golden years.
Give the textbook to the little girl
Now, go to a class that was once yours,
But thank you sincerely and bow low to those who have taught you
At this time, science is not easy
Truth be told, a native land to love
A dream in my heart to carry and laugh and create.