Ми зовсім різні, як вода і кисень
Вона спокійна , а як вітер вільний
Та без неї я не я без нас і світ не той
Єдине хочу шоб про неі був мій сон
шоб тільки я з тобою шоб тільки ми у двох
шоб морське повітря обнімало нас теплом
на гарячому піску залишати сліди босі
дивитися на зорі гладити твоє волосся
зоряне сяйво, місяць у повні
на узбережжі тільки нас двоє
ти тримаєш мою руку і дивишся в очі
я хочу бачити цей сон кожної ночі
ти наче русалка, наче сирена
твої губи ніжні як квітка орхідеї
твій поцілунок подарунок на прощання
ніч разом зі сном обривається світанком
приспів::
знайомий будильник знову розбуде
я проснусь та тебе не забуду
якби я хотів шоб сон став на яву
шоб просинатися тільки з тобою
день пролетить і знову ніч настане
знову будем разом доки світає
улюблений серіал серії непамятаю
ти тільки моя це єдине що я знаю
всеодно куди закине нас фантазія
на снігові вершини альп чи в далеку азію
на лавочку в парку старого міста Лева
чи на дах будинку з видом на небо
і це неправильно напевно, всі слова даремні
почуття як той вогонь освітлюють де темно
від погляду твого у мене закипає кров
в океані душ починається шторм
хвилями кидає мій фрегат по рифах
на палубі паніки із каюти чути крики
ще трохи зусиль іми разом на віки
та знову проснувся не побачивши кінцівки
Мы совершенно разные, как вода и кислород
Она спокойная, а как ветер свободный
И без нее я не я без нас и мир не тот
Единственное хочу чтоб о неи был мой сон
чтоб только я с тобой чтоб только мы в двух
чтоб морской воздух обнимало нас теплом
на горячем песке оставлять следы босые
смотреть на звезды гладить твои волосы
звездное сияние, полнолуние
на побережье только нас двое
ты держишь мою руку и смотришь в глаза
я хочу видеть этот сон каждую ночь
ты как русалка, как сирена
твои губы нежные как цветок орхидеи
твой поцелуй подарок на прощание
ночь вместе со сном обрывается рассветом
припев ::
знакомый будильник снова разбудит
я проснусь и тебя не забуду
если бы я хотел чтоб сон стал на яву
чтоб просыпаться только с тобой
день пролетит и снова ночь наступит
снова будем вместе пока светает
любимый сериал серии непамятаю
ты только моя это единственное что я знаю
все равно куда забросит нас фантазия
на снежные вершины альп или в дальнюю Азию
на лавочку в парке старого города Льва
или на крышу дома с видом на небо
и это неправильно наверное, все слова бесполезны
чувство как тот огонь освещают где темно
от точки зрения твоего у меня закипает кровь
в океане душ начинается шторм
волнами бросает мой фрегат по рифам
на палубе паники с каюты слышать крики
еще немного усилий имы вместе на века
и снова проснулся не увидев конечности
