Там у небі, де сяють ясні зорі
Я стояв над прірвою життя.
Я ж була на темному балконі
І не знала, де знаходжусь я сама.
Я хотів тобі показати,
Я хотіла розповісти тобі,
Як колись сиділи ми в кімнаті,
Де знаходились наші сни.
Я кидала твої вірші у вогонь.
І гадала, що пройде біль.
Та серце знало, навіки ми з тобою,
Всі наші дні повернуться крізь тінь.
Я хотів тобі показати,
Я хотіла розповісти тобі,
Як колись сиділи ми в кімнаті,
Де знаходились наші сни.
Я не знала, де шукать тебе
І всі слова згоріли у вогні.
Я ж дививсь на те і кляв себе,
Що залишив тебе саму в пітьмі.
Я хотів тобі показати,
Я хотіла розповісти тобі,
Як колись сиділи ми в кімнаті,
Де знаходились наші сни.
There in the sky where bright stars shine
I was standing above the abyss of life.
I was on a dark balcony
And I didn't know where I was alone.
I wanted to show you
I wanted to tell you
As we once sat in a room,
Where were our dreams.
I threw your poems into the fire.
And she thought there would be pain.
But your heart knew, we are with you forever,
All our days will return through the shadows.
I wanted to show you
I wanted to tell you
As we once sat in a room,
Where were our dreams.
I didn't know where to look for you
And all the words burned in the fire.
I looked at it and swore to myself,
That left you alone in the dark.
I wanted to show you
I wanted to tell you
As we once sat in a room,
Where were our dreams.
