Текст: Людмила Максимлюк
музика: Степан Горбик
А сотню вже зустріли небеса...
Летіли легко, хоч Майдан ридав...
І з кров'ю вже перемішана сльоза,
А батько сина ще не відпускав…
Й заплакав Бог, побачивши загін:
Спереду - сотник, молодий, вродливий
І юний хлопчик, в касці голубій,
І вчитель літній - сивий - сивий
І рани їхні їм вже не болять...
Блакитно-жовтий стяг покрив їм тіло...
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в Вирій полетіла.
Текст : Людмила Максимлюк
музыка : Степан Горбик
А сотню уже встретили небеса ...
Летели легко , хоть Майдан рыдал ...
И с кровью уже перемешана слеза ,
А отец сына еще не отпускал ...
И заплакал Бог , увидев отряд :
Впереди - сотник , молодой , красивый
И юный мальчик , в каске голубой ,
И учитель летний - седой - седой
И раны их им уже не болят ...
Сине -желтый стяг покров им тело ...
Как крылья ангела , взлетая назад ,
Небесная сотня в Вырий улетела.
