Це не рань юнця, що вперше губи
Простяга до ще не знаних губ.
Збережися од нової згуби,
Як постали тіні давніх згуб.
І тобі я не скажу ніколи,
Хоч не раз раніше говорив:
"Сине небо це високочоле
Задля нас Всевишній сотворив".
Знаю — ти не віриш в доброчесність.
Є негідник. Решта — більш чи менш.
Хто знайде в цих думах суперечність,
Тільки що ж ти цнотою зовеш?
Ти говориш, що в вечірню повінь,
Коли туга серце напува,
Проступила раптом невідомінь
В надвечір'я і в чужі слова.
Місяць мовчки виказав про згоду,
Яро тліли зорі золоті...
Я тебе любив за грішну вроду,
Ти мене — за терни у житті!
Я тебе не відлюбив, не випив,
Ти сказала навіть — недопив.
...Вересневий вечір десь захлипав
І фіранки чорні опустив...
Ти — єдина в самоті розрада,
Просвіток осінньої пори...
Не кажи — тебе чекає зрада
І любов чека — не говори.
Ні, нема ні зради, ні любові,
Як немає вічного огня.
Перебувши, я віддав швартові
І відчалив геть якогось дня.
Понесуся в життьовому вирі,
Навіть не простившись, відпливу
І віддамся мандрівничій вірі:
Тиху пристань стрінути нову.
Тільки не кажи, що до старого
Нам не буде більше вороття —
Там в сузір'ї сивім Козерога
Висне сум за втраченим життям,
Ні, не рань юнця, що вперше губи
Простяга до ще не знаних губ.
Ні, твоєї я не прагну згуби —
Досить смутку од минулих згуб.
It is not the wound of a young man who first lips
Extends to the yet unknown lips.
Save yourself from another loss,
How the shadows of ancient destruction came.
And I'll never tell you
He has said more than once:
"The blue sky is high
For our sake, the Almighty created. "
I know - you don't believe in virtue.
There is a scoundrel. The rest is more or less.
Who will find a contradiction in these thoughts,
Just what do you call virtue?
You say that in the evening the flood,
When the heart melts,
Suddenly, there were unknowns
In the evening and in other people's words.
The moon silently agreed,
The glow of the golden dawn dawned ...
I loved you for a sinful kind,
You are me - for the thorns in life!
I didn't love you, didn't drink you,
You even said - I finished it.
... The September evening blinked somewhere
And the black curtains dropped ...
You are the only one in solitude,
Autumn time lapse ...
Don't say - treason awaits you
And love of the check - do not speak.
No, there is neither betrayal nor love,
There is no eternal fire.
After staying, I gave mooring
And he departed one day.
I'll be rushing in the whirlpool of life,
Without even saying goodbye, I sail away
And give in to the traveling faith:
Quiet pier to strike a new one.
Just don't say that to the old man
We will no longer have a gate -
There in the constellation gray Capricorn
The sadness of lost lives hangs,
No, not the wound of a first-time young man
Extends to the yet unknown lips.
No, yours I do not want to lose -
Enough sadness about past deaths.
