Ніби хвиля вогню вкриє мене
Розпечений гнів.
Кара тебе не мине- погрожують вслід
Отара і хлів.
Я захотіла собі Зірку і Меч,
Чашу і Жезл..
Але в законі "святі", фігури не ті,
І не з цієї гри!
Льється солодка брехня
Сповідників душ,
Бо як не вірити їм?
Льється розгублена кров поетів.
А потім всі зникнуть по справам своїм...
Де ж заховатися нам, народженим там,
Де сяють інакші вогні?
О, антрацитовий Храм,
Вкрий нас крилом,
Проклятих в віку віків!
Дякую , матінко Нав
За непотрібний хист, За непотрібний Дар,
Натовп здіймає свій гвалт,
Як в темні роки -
"Гори, відьма, гори!"
Будто волна огня укроет меня
Раскаленный гнев.
Кара тебя не мине- угрожают вслед
Стадо и хлев.
Я захотела себе Звезду и Меч,
Чашу и Жезл ..
Но в законе "святые", фигуры не те,
И не из этой игры!
Льется сладкая ложь
Исповедников душ,
А как не верить им?
Льется растерянная кровь поэтов.
А потом все исчезнут по делам своим ...
Где же спрятаться нам, рожденным там,
Где сияют иные огне?
О, антрацитовый Храм,
Покрой нас крылом,
Проклятых в возраста веков!
Спасибо, матушка Нав
За ненужный талант, за ненужный Дар,
Толпа поднимает свой шум,
Как в темные годы -
"Гори, ведьма, гори!"
