лиш високе небо і чужі підїзди
вели з тобою розмову відверту
довгі вулиці твого дитинства
листівки життя без смаку і сенсу
сльози що ти проливала на трави
коли зустрічала світанок за містом
вони проросли веселкою стали
і душі людей наповнили киснем
пр
та ти не одна із надією в серці
ти маєш більше ніж будь-хто інший
не корися ситемі псевдо інєкцій
й лети на крилах неба вище
а ти без надії утратила подих
від болі що тіло твоє охопила
бо ти не пізнала батківський дотик
якого так сильно і щиро хотіла
а люди проходили. люди не знали
як хочеться бачити рідні очі
як хочеться того щоб вдома чекали
хіба вона забагато просить?
пр
та ти не одна із надією в серці
ти маєш більше ніж будь-хто інший
не корися ситемі псевдо інєкцій
й лети на крилах неба вище
only high skies and strange entrances
had a frank conversation with you
long streets of your childhood
postcards of life without taste and meaning
tears that you shed on the grass
when she met the dawn outside the city
they sprouted a rainbow of steel
and the souls of men were filled with oxygen
ave
but you are not alone with hope in your heart
you have more than anyone else
do not use the pseudo-injection system
and fly on the wings of the sky above
and you lost your breath without hope
from the pain that gripped your body
because you did not know the father's touch
which I wanted so much and sincerely
and people passed. people did not know
how I want to see my native eyes
as you want to wait at home
does she ask too much?
ave
but you are not alone with hope in your heart
you have more than anyone else
do not use the pseudo-injection system
and fly on the wings of the sky above
