Ти занадто доросла щоб вірити у всяку хуйню ти вже виросла із себе і собою проросла
Ти не можеш відверто сказати люблю бо насправді не знаєш як складеться життя
Ти не можеш довіряти перехожим людям бо стовідсоткових гарантій ніхто не дає
І сексом займаєшся мов самосудом бо у мене нема а у інших він є.
Ти занадто висока щоб подивитись до низу. Ти гірка мов кінцівка драми
І безкінечні твої анти – фризи сповнені гіркістю львівської кави
Ти не вмієш чавити сталь й повільно заростаєш іржавими чагарниками
І друзі твої нажаль рятувати б тебе не стали.
Ти – це взагалі занадто. І я занадто тобою переймаюсь
Вбиваючи все акуратно повільно й незримо я задихаюсь
Замальовую маркером набіло всіх вчорашніх знайомих
До половини скурюю «мальборо» без зайвих причин та забобонів.
You are too old to believe in every dick you have grown up with yourself and have grown
You can't honestly say love because you don't really know how life is going to be
You can't trust passers-by because nobody gives you one hundred percent guarantees
And you have sex as a lynch because I do not have it and others have it.
You are too tall to look down. You are bitter as a limb of drama
And your endless anti - friezes are full of bitterness in Lviv coffee
You do not know how to crush steel and slowly overgrown with rusty shrubs
And unfortunately your friends would not save you.
You are too much at all. And I'm too worried about you
Killing everything neatly slowly and invisibly, I gasp for breath
The sketchy marker was filled by all of yesterday's acquaintances
Up to half of the leather "Marlborough" without unnecessary reasons and prejudices.
