Моя мати... Чого вона,
Вона все журилась,
І на мене, на дитину,
Дивилась, дивилась,
І плакала. Я не знаю,
Мій брате єдиний!
Хто їй лихо заподіяв?
Я була дитина,
Я гралася, забавлялась,
А вона все в'яла
Та нашого злого пана
Кляла-проклинала.
Та й умерла. А мене пан
Взяв догодувати.
Я виросла, викохалась
У білих палатах.
Я не знала, що байстря я,
Що його дитина.
Пан поїхав десь далеко,
А мене покинув.
І прокляли його люди,
Будинок спалили...
А мене не знаю за що,
Убити — не вбили,
Тільки мої довгі коси
Остригли, накрили
Острижену ганчіркою.
Та ще й реготались.
Жиди навіть нечистії
На мене плювали.
Отаке-то, мій братіку,
Було мені в світі.
Молодого, короткого
Не дали дожити
Люди віку. Я умерла
Зимою під тином,
А весною процвіла я
Цвітом при долині,
Цвітом білим, як сніг білим!
My mother ... What is she,
She was all in a hurry,
And on me, on the baby,
Stared, stared,
And she cried. I do not know,
My brother is the only one!
Who harmed her?
I was a kid,
I played, had fun,
And she fainted
And our evil master
Cursed-cursed.
And she died. And me, sir
Took to please.
I grew up, I lost my breath
In the white wards.
I didn't know what a beast I was,
What's his baby.
Mr went somewhere far away,
And he left me.
And the people cursed him,
The house was burned ...
And I don't know what,
Killed - not killed,
Only my long braids
Sharpened, covered
Trimmed with a cloth.
Yes, they were still laughing.
Jews are even unclean
They spat on me.
Somehow, my brother,
I was in the world.
Young, short
Not allowed to survive
People age. I'm dead
In the winter under the mire,
And in the spring, I flourished
By the color of the valley,
Color white like snow white!
