Текст песни ДУМИ - МАРУСЯ БОГУСЛАВКА

Що на Чорному морі,
На камені біленькому,
Там стояла темниця кам’яная.
Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків,
Бідних невольників.
То вони тридцять літ у неволі пробувають,
Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають.
То до їх дівка-бранка,
Маруся, попівна Богуславка,
Приходжає,
Словами промовляє:
«Гей, козаки,
Ви, біднії невольники!
Угадайте, що в нашій землі християнській за день тепера?»
Що тоді бідні невольники зачували,
Дівку-бранку,
Марусю, попівну Богуславку,
По річах познавали,
Словами промовляли:
«Гей, дівко-бранко,
Марусю, попівно Богуславко!
Почім ми можем знати,
Що в нашій землі християнській за день тепера?
Що тридцять літ у неволі пробуваєм,
Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видаєм.
То ми не можемо знати,
Що в нашій землі християнській за день тепера».
Тоді дівка-бранка,
Маруся, попівна Богуславка,
Теє зачуває,
До козаків словами промовляє:
«Ой козаки,
Ви, біднії невольники!
Що сьогодні у нашій землі християнській великодная субота
А завтра святий празник, роковий день великдень».
То тоді ті козаки теє зачували,
Білим лицем до сирої землі припадали,
Дівку-бранку,
Марусю, попівну Богуславку,
Кляли-проклинали:
«Та бодай ти, дівко-бранко,
Марусю, попівно Богуславко,
Щастя й долі собі не мала,
Як ти нам святий празник, роковий день великдень сказала!»
То тоді дівка-бранка,
Маруся, попівна Богуславка,
Теє зачувала.
Словами промовляла:
«Ой козаки,
Ви, біднії невольники!
Та не лайте мене, не проклинайте,
Бо як буде наш пан турецький до мечеті від’їжджати,
То буде мені, дівці-бранці,
Марусі, попівні Богуславці,
На руки ключі віддавати;
То буду я до темниці приходжати,
Темницю відмикати,
Вас всіх, бідних невольників, на волю випускати».
То на святий празник, роковий день великдень,
Став пан турецький до мечеті від’їжджати,
Став дівці-бранці,
Марусі, попівні Богуславці,
На руки ключі віддавати.
Тоді дівка-бранка,
Маруся, попівна Богуславка,
Добре дбає, —
До темниці приходжає,
Темницю відмикає,
Всіх козаків,
Бідних невольників,
На волю випускає
І словами промовляє:
«Ой козаки,
Ви, біднії невольники!
Кажу я вам, добре дбайте,
В городи християнські утікайте,
Тільки, прошу я вас, одного города Богуслава не минайте,
Моєму батьку й матері знати давайте:
Та нехай мій батько добре дбає,
Грунтів, великих маєтків нехай не збуває,
Великих скарбів не збирає,
Та нехай мене, дівки-бранки.
Марусі, попівни Богуславки,
З неволі не викупає.
Бо вже я потурчилась, побусурменилась
Для роскоші турецької,
Для лакомства нещасного!»
Ой визволи, боже, нас, всіх бідних невольників,
З тяжкої неволі.
З віри бусурменської,
На ясні зорі,
На тихі води,
У край веселий,
У мир хрещений!
Вислухай, боже, у просьбах щирих,
У нещасних молитвах
Нас, бідних невольників!

What on the Black Sea,
On a white stone,
There was a stone dungeon.
That in that dungeon there were seven hundred Cossacks,
Poor slaves.
They have been in captivity for thirty years,
God's world, the sun of the righteous in the eyes do not give themselves.
Then to their girl-branka,
Marusya, popivna Boguslavka,
Coming,
He speaks in words:
"Hey, Cossacks,
You poor slaves!
Guess what's in our Christian land for the day now? ”
What then did the poor slaves hear,
Girl-branka,
Marusya, popivna Boguslavka,
By things they knew
The words were spoken:
"Hey, girl Branko,
Marusya, completely Boguslavko!
How can we know
What is in our Christian land for the day now?
That we have been in captivity for thirty years,
We do not see the world of God, the sun of the righteous in our eyes.
We can't know that
What is in our Christian land for the day now?
Then the girl-branka,
Marusya, popivna Boguslavka,
He hears
To the Cossacks he says in words:
"Oh Cossacks,
You poor slaves!
That today in our Christian land is Easter Saturday
And tomorrow is a holy holiday, the fateful day is Easter. "
Then those Cossacks heard that,
White face to the raw earth fell,
Girl-branka,
Marusya, popivna Boguslavka,
Cursed-cursed:
"But you, girl-Branko,
Marusya, completely Boguslavko,
She had no happiness or destiny,
How holy a holiday you have told us, the fateful day is Easter! ”
Then the girl-branka,
Marusya, popivna Boguslavka,
I heard that.
In words she said:
"Oh Cossacks,
You poor slaves!
But do not curse me, do not curse,
Because when our Turkish master leaves for the mosque,
That will be me, captive girl,
Marusya, popivni Boguslavtsi,
Give the keys;
Then I will come to the dungeon,
Unlock the dungeon,
To release all of you, poor slaves. "
Then on the holy feast, the fateful day is Easter,
Mr. Turkish began to leave for the mosque,
Became a captive girl,
Marusya, popivni Boguslavtsi,
Give the keys.
Then the girl-branka,
Marusya, popivna Boguslavka,
Takes good care of -
Comes to the dungeon,
Unlocks the dungeon,
All the Cossacks,
Poor slaves,
Released
And he says in words:
"Oh Cossacks,
You poor slaves!
I tell you, take good care,
Flee to Christian gardens,
Only, I ask you, do not pass one city of Boguslav,
Let my father and mother know:
But let my father take good care,
Soils, large estates do not sell,
He does not collect great treasures,
Yes, let me, girls-prisoners.
Marusya, popivny Boguslavky,
He does not redeem from captivity.
Because I've already become a Turk, I'm pissed
For Turkish luxury,
For the delicacy of the unfortunate! ”
O God, deliver us, all poor slaves,
From hard captivity.
From the faith of Busurmen,
In the clear stars,
On calm waters,
In a merry land,
Into the world of baptisms!
Hear, O God, the earnest requests,
In unhappy prayers
Us poor slaves!