Час тікає, а ти ідеш спати.
Засинаєш нарешті в кінець.
Життя ще має тебе покарати.
Мотузка є. Лишився стілець.
Чого від себе ти хочеш, скажи!
Неначе просто весь час тікати?
Ні, це не ти! Я прошу, зверни!
Смерть починає уже ревнувати.
Полюція світу! Ти викид німий.
Вбиваєш усе, що тобі даровано.
Не чекай. Так мало лишилось весни.
Усе, що тут є. Усе – стеровано.
Під небом зачиниш свої повіки.
Земля стане раєм твоїм до зими.
Хмари уже починають гриміти
Час утікає. Я прошу, не спи!
Декілька кроків і це вже кінець.
Декілька снів - ти почнеш помирати.
Мотузка є. Лишився стілець.
Смерть починає тебе забирати.
Time is running out and you're going to bed.
You finally fall asleep at the end.
Life still has to punish you.
There is a rope. The chair remained.
What do you want from yourself, tell me!
Like just running away all the time?
No, it's not you! I beg, please!
Death is beginning to get jealous.
Polution of the world! You're dumb.
You kill everything you have been given.
Don't wait. So little was lost in the spring.
Everything is here. Everything is erased.
Under the sky you will close your eyelids.
Earth will be your paradise for the winter.
The clouds are already beginning to thunder
Time is running out. I beg you, don't sleep!
A few steps are over.
A few dreams - you will die.
There is a rope. The chair remained.
Death is beginning to take you away.