Розшумілись луги рясними калинами,
І верби старі в задумливих снах.
Де ходили з тобою крутими стежинами, |
Рідним маревом хвиль чарувала нас тиха Десна. | (2)
Вечір кликав дівчат далекими зорями,
З долин і дібров пливла сивина.
І співала про щастя ночами прозорими |
Світла юність моя – зачарована тиха Десна. | (2)
Промайнули літа з вітрами суворими,
Вогнями калин, як мрія ясна,
Та співає про щастя заквітчана зорями, |
Мов дівчина-краса, зачарована тиха Десна. | (2)
Meadows rustled with abundant viburnums,
And willows are old in pensive dreams.
Where we walked with you on steep paths, |
The quiet Desna enchanted us with its native ghost of waves. | (2)
The evening called the girls to the distant stars,
From the valleys and groves floated gray.
And sang about happiness on transparent nights
My bright youth is an enchanted quiet Desna. | (2)
Summers passed with severe winds,
Viburnum lights, like a clear dream,
And sings of happiness blossoming with stars, |
Like a beautiful girl, enchanted by the quiet gums. | (2)
