Ой, чого та калина віти похилила –
Чи багато цвіту, чи тяжка роса?..
Ой, чого так рано мама посивіла?
А була у неї золота коса.
Мамині дороги, мамині тривоги
Простелила доля у незнану даль.
За ворота вийде, стане край дороги,
В коси заплітає сивини печаль.
Стеляться тумани долами-лугами,
Стеляться тумани на глибокі сни...
Гей, дорого дальня, поверни до мами
Буде в її косах менше сивини.
Oh, that chogo viburnum vіti Pokhil -
Chi bogato tsvіtu , chi sore upon the dew ? ..
Oh, so early chogo posivіla mom ?
A bula in neї gold braid .
Maminі road maminі trivogi
Prostelila share in ignorance of the distance.
The gate viyde , mill edge of the road ,
In Kosi zaplіtaє Sivinit sadness .
Creeping Toumani dales , meadows,
Creeping fog at glibokі NDA ...
Gay expensive further , turn to Mami
Buda її less then spits Sivinit .
