вона любить тебе не менше,
ніж ти не можеш жити без неї
лиш не закінчуйся
жодного щодня.
і марить тобою так сильно,
що квіти ростуть біля шиї
вздовж тіла ніжаться -
вона твоя.
якби хоч на мить ти її орхідеї
сховав від вітру
чи всього світу
так сніжно ніжно
часом маніжно
із довгих вій струшував сніг
як тільки міг
над нею молився так щиро і ревно
вночі і зранку
від рук до ніг
грів її дихання, щоби напевно
в очах глибоких розтанув лід
й вздовж її квітів був теплий слід.
Ірина Мороз
she loves you no less
than you can't live without it
just don't end
none every day.
and dreams of you so much,
that flowers grow near the neck
run along the body -
she is yours.
if only for a moment you were her orchid
hid from the wind
or the whole world
so snowy gently
sometimes maneuverable
the snow shook from his long eyelashes
as soon as he could
prayed over her so sincerely and zealously
night and morning
from hand to foot
warmed her breath to be sure
the ice melted in the deep eyes
and along its flowers was a warm trail.
Irina Moroz
