Вибитий гнів порцелянових рук,
Сни завмирають в потоці очей,
Чорний і білий,пістрявий той звук,
Що замишляє тремтіння ночей...
Чому убивати себе несуттєво?
Пензлем кричати в порожній листок?
Кривавий потік викриває миттєво,
Гній висихає,як серця замок...
Біль забирається в закутки правди
Мозок зникає в темряві жил,
Крила впиваються в пустощі зради,
Крик випиває, немає вже сил...
Vibity gnіv portselyanovih hands
Snee zavmirayut in pototsі eyes ,
Chorny i bіly , pіstryavy of the sound,
Scho zamishlyaє tremtіnnya nights ...
Chomu ubivati nesuttєvo yourself ?
Penzlem scream in porozhnіy leaf?
Krivavy potіk vikrivaє mittєvo ,
Gnіy visihaє yak insertions locking ...
Bіl zabiraєtsya cubbyhole in the truth
Mozok znikaє in temryavі lived
Creel vpivayutsya in pustoschі zradi ,
Vipivaє Creek , nemaє vzhe forces ...
