Вертай до себе опівночі,
на змочених травами каблуках
вчепилися літні відради,
мурахами влізли під шкіру.
Ніч у тобі застарілася,
спокоєм дихає вільно нарешті,
спокутуючи дивну залежність
від гойдалок у передмісті.
Дні розпадаються кубиком-рубиком
на кольорові фрагменти,
і залишивши усе на купі
знову шукаєш пігменти байдужості
у чорно-білих моментах кіно
з французькими титрами і доміно
в провулку розбещених буднів.
Гра не закінчена.
Тільки скалічені димом пересічні геймери
в літніх шатро перегукують.
Поки ти граєш,
він вдома спить,
гріючи дітям руки.
Return to me at midnight,
on herbs soaked heels
got hold of summer holidays,
the ants got under their skin.
Your night is old,
finally breathes peacefully at last,
redeeming a strange addiction
from a swing in the suburbs.
The days are broken by the cube-rub
to colored fragments,
and leaving everything in the pile
again looking for pigments of indifference
in black and white moments of cinema
with French credits and dominoes
in the lane of spoiled everyday life.
The game is not over.
Only smoke-crippled ordinary gamers
in summer tents resonate.
While you're playing,
he sleeps at home,
warming children hands.
