Ти бачив, скрипалю, як ми зустрічались,
У білому цвіті купалась весна,
А зараз ми з нею назавжди розстались,
Про наше кохання забула вона.
Ти знаєш, скрипалю, які в неї очі,
Як дивні корали дівочі вуста.
Я бачу ті очі щоденно, щоночі
Та біль мені в серці змією вроста.
Приспів:
Скрипалю, скрипалю, не грай на печалі,
Про зустріч жадану згадай мені знов.
Мелодія вміє зігріти надію,
Зцілити у серці розбиту любов.
Ти знаєш, скрипалю, як пташка співає,
Як ніжно мелодію творить струна.
Мені все здається, і я все чекаю,
Що то повертає до мене вона.
Скрипалю, скрипалю, єдиний мій друже,
Хай в груди стрілою мелодія б'є.
Чом сонце не світить, чом світ осоружний,
Коли не вертає кохання моє?
Приспів. (3)
You saw violinist, as we met,
In the white blossom bathing spring,
Now we had parted forever,
About our love forgotten it.
You know, the violinist, who in her eyes,
How strange corals girls mouth.
I see those eyes every day, every night
And the pain in my heart grow into a snake.
Chorus:
Violinist, violinists do not play in sadness,
About coveted remember meeting me again.
Melody can warm up hope
Heal the broken heart of love.
You know, violinists like a bird sings,
As gentle melody creates a string.
I do think, and I'm waiting,
What then return it to me.
Violinist, violinists, my only friend,
Let an arrow in the chest has a melody.
Why sun does not shine, why the world hated,
When you do not love my returns?
Chorus. (3)
