ВЕЛИЧАЛЬНА ЯСНОМУ КОРОЛЮ ТА КНЯЗЮ ДАНИЛУ ГАЛИЦЬКОМУ
(слова і музика Едуарда Драча)
Ой, біда розіслала
Свої чорнії крила –
Батия навала
Півсвіту покрила.
Запалали оселі
І церкви муровані,
Поповзли попід стелі
Язики полум'яні.
І на княжую раду
В оту тяжку годину
Йшли князі й княженята,
І їх грізні дружини.
Хто ж Батиєві орди
Першим в полі зустріне,
Знайде славу горду
Чи в бою загине?
І у церкві Десятинній дзвони задзвонили –
Першим в бій веде дружину ясен князь Данило.
Тихий гомін між полками, погляди орлині,
І пливуть над шоломами хоругви левині.
Не судилась перемога - лиш криваві рани,
Болем вистлана дорога, лихом заквітчана.
Але доленька князівська все перемагала,
Вже й корона королівська сивину вінчала.
Слава тобі, ясен княже, лицарю наш гордий!
Першим йшов ти зупиняти Батиєві орди.
Не хилилась голівонька, коли всі скорились,
Попадали хорогвоньки, а твоя – лишилась!
Слава королю і князю, вічна буде слава!
Величальных ясно КОРОЛЮ И князь Даниил Галицкий
(Слова и музыка Эдуарда Драча)
Ой, беда разослала
Свои черные крылья -
Батыя нашествие
Полмира покрыла.
запылали дома
И церкви каменные,
Поползли под потолка
Языки пламенные.
И в княжую совет
В эту тяжкую годину
Шли князья и княженята,
И их грозные жены.
Кто же Батыю орды
Первым в поле встретит,
Найдет славу гордую
Или в бою погибнет?
И в церкви Десятинной колокола зазвонили -
Первым в бой ведет жену десен князь Даниил.
Тихий гул между полками, взгляды орлиные,
И плывут над шлемами хоругви львиные.
НЕ выпала победа - лишь кровавые раны,
Болью выстлана дорога, бедствием украшенная.
Но долюшка княжеская все побеждала,
Уже и корона королевская седину венчала.
Слава тебе, ясень князь, рыцарь наш гордый!
Первым шел ты останавливать Батыю орды.
НЕ клонилась головушка, когда все покорились,
Попадали хорогвонькы, а твоя - осталась!
Слава королю и князю, вечная будет слава!
