Пожовклі від спочинку на сонці
Сувої щотижневих газет
Порушують тишу
Своїм шарудінням
І тикають слух мов багнет
В мене вже немає
В кожного щось своє
На повіках літери убивчі
На вустах солодкий і пахучий мед
Тіло сяє
Світло розпирає
Зір за склом з’їдає силует
В мене вже немає
В кожного щось своє
Душа ув ’ язнена в плоті
Душа позбавлена голосу
Задушевні мелодії
Не почує ніхто
Pozhovklі od spochinku on sontsі
Suvoї schotizhnevih newspapers
Tisha Porushuyut
Svoїm sharudіnnyam
The I tikayut hearing atoms Bagnet
In mene vzhe Absent
The skin schos svoє
On povіkah lіteri ubivchі
In Wust Solodkiy i fragrant honey
Tіlo syaє
Svitlo rozpiraє
Zіr for sklom z'їdaє silhouette
In mene vzhe Absent
The skin schos svoє
Soul SW ' yaznena in plotі
Soul pozbavlena voice
Zadushevnі melodії
Not pochuє nіhto