Останній дотік твого тіла
Останній погляд, я так хотіла
Але назавжди попрощались
І я, ще жива
Можливо не пробачиш
Можливо не побачиш
Що я ще душею твоя
Що я ще жива
Так пізно іти, шукати світла у вікні
Для нас вже день погас, останній раз
Ранок прийде, тебе вже тут ніхто не знайде
Нема образ
Believe me, that I forgive you
Say just believe me, that I forgive you
Чому так важко просто бути?
Чому так важко все забути
В житті, і це все, що лишилось
Від наших сердець
Так пізно іти, шукати світла у вікні
Для нас вже день погас, останній раз
Ранок прийде, тебе вже тут ніхто не знайде
Нема образ
Пробач мене, пробач себе
За те, що все колись мине
Не повернуть, не відгукнуть..
Не хочу більше болю я..
Не хочу я..
Не треба..
Так пізно іти, шукати світла у вікні
Для нас вже день погас, останній раз
Ранок прийде, тебе вже тут ніхто не знайде
Нема образ
Последний дотик твоего тела
Последний взгляд , я так хотела
Но навсегда попрощались
И я , еще жива
Возможно, не простишь
Возможно не увидишь
Что я еще душой твоя
Что я еще жива
Так поздно идти , искать света в окне
Для нас уже день погас , последний раз
Утро придет , тебя уже здесь никто не найдет
Нету образ
Believe me , that I forgive you
Say just believe me , that I forgive you
Почему так трудно просто быть ?
Почему так трудно все забыть
В жизни , и это все , что осталось
От наших сердец
Так поздно идти , искать света в окне
Для нас уже день погас , последний раз
Утро придет , тебя уже здесь никто не найдет
Нету образ
Прости меня , прости себя
За то , что все когда-то пройдет
Не вернут , НЕ видгукнуть ..
Не хочу больше боли я ..
Не хочу я ..
Не надо ..
Так поздно идти , искать света в окне
Для нас уже день погас , последний раз
Утро придет , тебя уже здесь никто не найдет
Нету образ
