Я йшов без вітрил за течією
І наткнувсь на вир, але приємно
Захотів, щоб стала ти моєю,
Хоч би й потонув та не даремно
Міцно зімкнулись знову польці в замок
І руки тебе окриляють
Не відпускай мене із своїх думок
Вуста хай теплом наповняють
Найсолодш тоді, коли взаємно.
В нас співпало все не випадково
Так підлаштував Госпоподь таємно
Треба це цінить обов’язково ¬
Я шел без парусов за ручьем
И наткнулся на водоворот, но приятно
Хотел стать моим,
По крайней мере утонув и не напрасно
Плотно закрыт в горошек в замке
И твои руки вдохновляешься
Не отпускай меня из своих мыслей
Губы дайте тепло наполнить
Самый сладкий, когда взаимно.
Мы совпали со всем случайно
Так тайно связал владельца
Необходимо оценить это
