Ми літаки з паперу й слів
В долонях дітлахів, що
Не можуть мовчати й не вміють чекати
Вітряних днів
Ми літаки з паперу й слів
В долонях дітлахів, що
Не вміють брехати й не можуть сховати
Погляд від батьків
Але ми знайдемо сили
Злетіти до зірок
Хоча й наші крила
З мелодій і думок
Але ми мабуть не взнаємо
Який буде кінець
Коли в клітинку крила
Торкнуться до сердець
Бувають дні, бракує слів
І світло ліхтарів вже
Поволі згасає, так не вистачає
У небі літаків
Бувають дні, бракує слів
Під краплями дощів і
Люди питають чи досі немає
У небі літаків
Але ми знайдемо сили
Злетіти до зірок
Хоча й наші крила
З мелодій і думок
Але ми мабуть не взнаємо
Який буде кінець
Коли в клітинку крила
Торкнуться до сердець
Мы самолеты из бумаги и слов
В ладонях ребятишек,
Не могут молчать и не умеют ждать
ветреных дней
Мы самолеты из бумаги и слов
В ладонях ребятишек,
Не умеют врать не могут скрыть
Взгляд от родителей
Но мы найдем силы
Взлететь к звездам
Хотя и наши крылья
С мелодий и мыслей
Но мы, наверное, не узнаем
Какой будет конец
Когда в клетку крылья
Коснутся к сердцам
Бывают дни, не хватает слов
И свет фонарей уже
Медленно угасает, так не хватает
В небе самолетов
Бывают дни, не хватает слов
Под каплями дождей и
Люди спрашивают до сих пор нет
В небе самолетов
Но мы найдем силы
Взлететь к звездам
Хотя и наши крылья
С мелодий и мыслей
Но мы, наверное, не узнаем
Какой будет конец
Когда в клетку крылья
Коснутся к сердцам
