до біса втомленій чекати
Коли впаде зоря?
Одне бажання? Це замало!
напхати черево з повна
Втомився вірити й чекати коли всміхнеться і мені, ця пихата карма, та щоб її!
нащо страждати і мучити себе
усі здобутки супроводжує ціна
Нащо шукати, втрачати час
коли перд очима джерело знання
не треба хисту забагато, щоб перевершити творця
лишаючись на місці, дочекатися
І в ці затерті миті щястя приходить тиша
усе здобуто і остання зоря упала
Чому тоді душа залишається пустою
Чому душа залишається пустою
Весь цей час змиває колір життя
Хоч би раз просто залишити і почати з нуля
Не вистачає сили
damn tired to wait
When the star falls?
One wish? It is not enough!
cram full of belly
Tired believe and wait and when I smile, the haughty karma, and to her!
Why torture yourself and suffer
all accompanied by price gains
Why seek to waste time
Purdy eyes when the source of knowledge
do not need too much talent to beat creator
remaining in place, wait
And in those moments preserved silence comes schyastya
all won and the last star has fallen
Why then is the soul empty
Why soul is empty
All this time the color washes life
At least once just leave and start from scratch
Not enough power
