Ця осінь – мов застояна вода,
Це гілля – обважніле і безлисте.
І дні ковтає мовчазна сльота,
І дні – немов розірване намисто.
Дощі, і сніг, і мжичка, і дощі,
І бій копит, застиглий у повітрі,
А потім ви – убрані у плащі –
За обрій відлітаєте за вітром.
І знову дощ, і знову мокрий сніг
Та плач ворон, надсадний і печальний.
А я ступаю тихо на поріг
У мертвий сон зануреної спальні.
Клепсидра вже не лічить часу й сліз,
І згас вогонь – без пристрасті та шалу.
Ти звідси запах мій у пазусі поніс
Безлистій осені і снігу на поталу.
Наллю вина у келих і до губ
Притулю мовчки срібло почорніле, –
Сьогодні я не вчула звуків труб
У завиваннях вітру знавіснілих.
This autumn - like stagnant water,
It branches - and his heavy bezlyste.
And the days of silent swallows slush,
And days - like broken necklace.
Rain, snow and mizzle, and rain,
And fight hoof frozen in the air,
And then you - being arrayed in cloaks -
Over the horizon fly away in the wind.
Again, rain, and sleet again
And cry crows nadsadnyy and sad.
I tread softly on the threshold
In dead sleep sleeping submerged.
There hourglass count time and tears,
And extinguished the fire - without passion and shalu.
You smell here in my bosom bore
Leafless autumn snow and the wolves.
Pour wine into a glass and lips
Butt silently blackened silver -
Today I have not heard, O sounds pipes
In the howling wind distraught.
