У відчинені двері
ти ввійдеш тільки раз
саме так як у річку
не застрибнеш ти двічі
кожен може змінити
свій погляд і час
але важко буває
підводити вічі
силуети дощу
на розхристаних вікнах
не підвищує настрій
в колонках муза
збитий подих в чужих
заплямованих числах
і сусідська хода
не така вже м'яка
Під спекотними хмарами
парять дощі
у комп'ютері знов
полетів вентилятор
і співаю пісні
переважно сумні
мабуть змінює дим
свій природній форматор
в телефоні гудки
не чекають на нас
поруч безліч людей
але всі неприємні
за будинком моїм
величезний камаз
але кавуни в ньому
зазвичай химерні
забираю гітару
іду на балкон
там заплющу я очі
і вдарю по струнах
вітер пісню співає
мені в унісон
щоб не страшно її
було нести по людях
покривало життя
знов зсувається біль
сів під ним знаю точно
я місця не буде
я під нього залізти
так чомусь і не зміг
але вірити хочу
що ніхто не забуде
мене не забуде
В открытую дверь
ты войдешь только раз
именно так как у реку
НЕ запрыгнет ты дважды
каждый может изменить
свой взгляд и время
но трудно бывает
подводить глаза
силуэты дождя
на растрепанных окнах
не повышает настроение
в колонках муза
сбит дыхание в чужих
запятнанных числах
и соседская походка
не такая уж мягкая
Под жаркими облаками
парят дожди
в компьютере вновь
полетел вентилятор
и пою песни
преимущественно печальные
пожалуй меняет дым
свой естественный форматор
в телефоне гудки
не ждут нас
рядом множество людей
но все неприятные
за домом моим
огромный камаз
но арбузы в нем
обычно причудливые
забираю гитару
иду на балкон
там закрою я глаза
и ударю по струнам
ветер песню поет
мне в унисон
чтобы не страшно ее
было нести по людям
покрывало жизни
вновь сдвигается боль
сел под ним знаю точно
я места не будет
я под него залезть
так то и не смог
но верить хочу
никто не забудет
меня не забудет
