В будинку зоряних вітрів,
Синів апостолів руїни,
Свинячий рохкіт гомонів,
Стогнав відлуннями німими.
Крихтів, вливався у забій,
Ковтав лайно, що сам полишив.
Тримав в зубах солодкий гній,
Йому дарований Всевишнім.
Наче сон - у вогні старий млин...
Запалав від сльози Прометея.
В будинку зоряних вітрів,
Серед скрижалів благоденних,
Страждав, тинявся наче звір,
Вогнем безодні полонений.
Падала зірка із неба в долоні,
Льодом отрути зкисала в ефірі.
В доме звездных ветров ,
Сыновей апостолов руины ,
Свиной рохкит шумел ,
Стонал отголосками немыми .
Крошка , вливался в забой ,
Глотал дерьмо , что сам оставил .
Держал в зубах сладкий навоз ,
Ему дарованный Всевышним.
Как сон - в огне старая мельница ...
Загорелся от слез Прометея.
В доме звездных ветров ,
Среди скрижалей благоденних ,
Страдал , слонялся как зверь ,
Огнем бездны пленен.
Падала звезда с неба в ладони ,
Льдом яда зкисала в эфире.
