Текст песни Зіновій Штокалко - Дума про трьох братів Азовських

Стали ті два брати
До отцевського двору доїжджати,
Стали отець і матуся
Із хлібом і сіллю виходжати,
Стали вони свого найстаршого сина
За гостя приймати
І за стіл саджати,
Стали вони про найменшого сина
Усю правду питати.
Став же найстарший син за стіл сідати,
Свому отцю-неньці неправду казати:
«Не в одному ми полку бували,
Не одному ми пану служили,
Що ми свого брата найменшого
За дев’ять літ у вічі не видали».
Став середульший брат за стіл сідати,
Гірко плакати і ридати,
Дрібні сльози проливати,
Став він свому отцю-неньці
Усю правду казати:
«Що в одному ми полку бували
І одному ми пану служили —
У турецькій бусурменській у тяжкій неволі,
У городі у Азові пробували,
Із города Азова умісті із пліну утікали,
Тільки ми свого брата найменшого,
Пішого-піхотинця,
У турецькій у бусурменській великій неволі покидали».
Стали отець-мати
Обіди справляти,
Молебні наймати,
Стали найстаршого сина із двору зсилати,
Стали його обществом-народом
До розстрілу випроводжати.
Став найстарший брат
Гірко плакати-ридати,
Свого брата найменшого,
Пішого-піхотинця,
Споминати:
«Лучче мені було тебе, брате,
У турецькій у бусурменській великій неволі тебе доглядати,
Аніж мені, брате,
Між своїм народом,
У своїм безрідді
Смертю постраждати»

Были два брата
В отходящий двор, чтобы добраться,
Отец и мам
С хлебом и солью, чтобы встать,
Они стали их старшим сыном
Для гостя, чтобы взять
И за столом, чтобы посадить,
Они стали о самом маленьком сыне
Вся правда, чтобы спросить.
Стал самым старым сыном за столом, чтобы сесть,
Главная от Отец-Несне, чтобы сказать:
«Не в одном мы Cande,
Не один из нас мастера
Что мы самые маленькие ваши брата
Там не было выдано на девять летних.
Стал средним братом за столом, чтобы сесть,
Горько плакаты и извините,
Небольшие слезы сарают,
Он стал его тесть
Вся правда сказать:
«Что за один мы шельф
И один мы осваиваем
В турецких зуммах в тяжелом плене,
В саду в азоле пробовал,
Из сада азовской способности от Плина они были просочились,
Только мы самые маленькие твои брата,
Пешеходная пехота,
На турецком в коричневом великом плену ушла ».
Отец-мать стала
Ужин, чтобы сделать,
Прокат молитв,
Стал самым старым сыном из двора, чтобы отправить,
Начал его общество - люди
Чтобы увидеть стрельбу.
Стал старшим братом
Горький крик, плакать,
Его брат младший
Пешеходная пехота,
упомянуть:
«Лучше я был тобой, брат,
В турецком плену в Бусерменском заботе о тебе,
А не я, брат,
Между его людьми,
В его безридди
Смерть страдает