Знову в ночі безсонні пригадалось мені
Сяйво ягід червоних серед білих снігів.
Той вогонь при долині моє серце зігрів.
Знов горить горобина на високій горі.
Приспів:
Ще там, в заметеній долині бринить відлуння твоїх слів,
Червоні грона горобини серед снігів, серед снігів.
Твоїх очей тумани сині, немов ріка без берегів,
Червоні грона горобини серед снігів, серед снігів.
Роки йдуть за роками, все минуло, мов сон,
Та горить над снігами горобини вогонь.
Де мете хуртовина в перехрестях доріг,
Знов горить горобина на високій горі.
Приспів (2)
Znovu in nochі bezsonnі prigadalos Meni
Syayvo yagіd CHervonnye sered bіlih snіgіv .
That Vogon at dolinі moє sertce zіgrіv .
Znov gorit gorobina on visokіy Hori .
Prispіv :
Sche there in zametenіy dolinі Breen Echo of tvoїh slіv ,
Chervonі Grona gorobini sered snіgіv , Sereda snіgіv .
Tvoїh eyes Toumani sinі , Nemov Rika without beregіv ,
Chervonі Grona gorobini sered snіgіv , Sereda snіgіv .
Rocky ydut for rokami , all passed , mov sleep
That gorit over snіgami gorobini Vogon .
De Mete hurtovina in Perekhrest dorіg ,
Znov gorit gorobina on visokіy Hori .
Prispіv (2 )
