Була весна весела, щедра, мила,
Промінням грала, сипала квітки,
Вона летіла хутко, мов стокрила,
За нею вслід співучії пташки!
Все ожило, усе загомоніло –
Зелений шум, веселая луна!
Співало все, сміялось і бриніло,
А я лежала хвора й самотна.
Я думала: «Весна для всіх настала,
Дарунки всім несе вона, ясна,
Для мене тільки дару не придбала,
Мене забула радісна весна».
Ні, не забула! У вікно до мене
Заглянули від яблуні гілки,
Замиготіло листячко зелене,
Посипались білесенькі квітки.
Прилинув вітер, і в тісній хатині
Він про весняну волю заспівав,
А з ним прилинули пісні пташині,
І любий гай свій відгук з ним прислав.
Моя душа ніколи не забуде
Того дарунку, що весна дала;
Весни такої не було й не буде,
Як та була, що за вікном цвіла.
Была весна веселая, щедрая, милая,
Лучами играла, сыпала цветка,
Она летела быстро, как стокрылая,
За ней вслед спивучии птички!
Все ожило, все зашумело -
Зеленый шум, веселая эхо!
Пело все, смеялось и звучало,
А я лежала больная и одинокая.
Я думала: «Весна для всех настала,
Подарки всем несет она, конечно,
Для меня только дара не приобрела,
Меня забыла радостная весна ».
Нет, не забыла! В окно ко мне
Заглянули от яблони ветви,
Зарябило листочки зеленые,
Посыпались беленькие цветка.
Прилетел ветер, и в тесной хижине
Он о весенней волю запел,
А с ним прильнули песни птичьи,
И любой роща свой отзыв с ним прислал.
Моя душа никогда не забудет
Того подарка, что весна дала;
Весны такой не было и не будет,
Как и была, что за окном цвела.
