Молодий та сміливий і бурхливий, наче злива,
Красуню до без тями покохав юнак.
Він приходив щоночі, Донателла охоче
Пригортала до себе і казала так:
"О, навіщо так сильно покохав юнак?"
Приспів:
Грінго так захопився, Грінго в очі дивився,
Грінго не розгубився – до світанку залишився!
Грінго, серце палає, Грінго вірно кохає,
Грінго, він ще не знає – зрада в світі є! (весь куплет – 2)
Недосвічений, юний, він довірився красуні –
Підступна Донателла зрадила його.
Скільки хлопців любила, стільки душ загубила,
Закохати в себе вміла будь-кого,
Зрадила його, Грінго вірного свого!
Приспів
Грінго! Так захопився, ого!
Грінго! І в очі дивився мої!
Грінго! Він не розгубився –
Грінго! І до світанку залишився!
Приспів
Грінго!
Молодой и смелый и бурный, как ливень,
Красавицу к безумно полюбил юноша.
Он приходил каждую ночь, Донателла охотно
Прижимала к себе и говорила так:
"О, зачем так сильно полюбил юноша?"
припев:
Гринго так увлекся, гринго в глаза смотрел,
Гринго не растерялся - до рассвета остался!
Гринго, сердце пылает, гринго верно любит,
Гринго, он еще не знает - измена в мире! (Весь куплет - 2)
Неопытному, юный, он доверился красавицы -
Коварная Донателла изменила ему.
Сколько ребят любила, столько душ потеряла,
Влюбить в себя умела любого,
Предала его, Гринго верного своего!
припев
Гринго! Так увлекся, ого!
Гринго! И в глаза смотрел мои
Гринго! Он не растерялся -
Гринго! И до рассвета остался!
припев
Гринго!
