Текст песни Ліля Ваврін і Андрій Заліско - Mamy Blue

Oh, mamy, oh...

Приспів:
Oh, mamy.
Oh, mamy, mamy blue.
Oh, mamy blue.
(Oh, mamy, mamy).
Oh, mamy.
Oh, mamy, mamy blue.
Oh, mamy blue.

Помирає день, я один
блукаю тихо у віршах, що писав тобі у синіх снах,
Ніч заглядає у вікно,
Малює твій портрет промінням мрій загублених у дощах.
Крик самоти і мій невидимий рояль
кудись несе мої думки, несе мою печаль,
Спогад, що зігрів нас, то не хвиля годин,
Я так стомився бути один.

Зупинився час,
Осінні зливи кличуть нас,
Кожна частка мого тіла пам’ятає твій екстаз,
Ти така несамовита, мов вогонь між долонь
Та не чути твоїх кроків і мовчить телефон.
Вигадаю сон, тихий сон, довгий сон
Ти увійдеш знову взяти мене в полон
Буде тільки глибина твоїх темних очей
і місячна соната листопадових ночей.

Приспів

Я прислухаюсь в останнє,
Вітер несе опалі сльози твої і мої,
І тихий біль, тільки тихий біль,
Ти залишила мені на згадку мені в пастці сірих днів.
Божевільні телеграми слів я шлю навздогін
тобі в плетиво дощів,
Що знають твоє тіло бездоганне,
і збережуть цю мелодію прощання.

Я порину в забуття, в солодке забуття,
Я згорів у вогні, у своїх почуттях,
Гортаю сторінки напів розірваних мрій,
Що лишили так мало в пам’яті твоїй.
У темнім лабіринті моїх втрачених спогадів
Мов відголос віршів,
Я знову бачу твою постать сповиту плащем
Прозорих сподівань у безкрайній ночі.

Приспів (3)

Oh, mamy, oh ...

Refrain:
Oh, mamy.
Oh, mamy, mamy blue.
Oh, mamy blue.
(Oh, mamy, mamy).
Oh, mamy.
Oh, mamy, mamy blue.
Oh, mamy blue.

Dying day, I'm alone
wander quietly in the poems I wrote to you in blue dreams,
The night looks out the window,
Draws your portrait with a ray of dreams lost in the rains.
A cry of loneliness and my invisible piano
somewhere it carries my thoughts, it brings my sadness,
The memory that warmed us up is not a wave of hours,
I'm so tired of being alone.

Time has stopped,
The autumn showers call us,
Every part of my body remembers your ecstasy,
You are so frantic as the fire between your palms
But not to hear your steps and silent phone.
I invent a dream, a quiet dream, a long dream
You will come in to capture me again
Only the depth of your dark eyes will be
and the lunar sonata of November nights.

Refrain

I heed the last,
The wind brings back tears of yours and mine,
And the quiet pain, just the quiet pain,
You left me in my memory of the gray days.
Crazy telegrams of words I send afterwards
you in the rain weave,
Knowing your body is perfect,
and they will retain this farewell tune.

I plunge into oblivion, into sweet oblivion,
I burned in the fire, in my feelings,
I turn pages of half-broken dreams,
That left so little in your memory.
In the dark maze of my lost memories
As an echo of poems,
I see your cloak again
Transparent hopes in endless night.

Chorus (3)