Хуртовини
Циферблат годинника на розі
хуртовини снігом замели…
Нам з тобою, видно, по дорозі,
бо ішли й нікуди не прийшли.
Знов ті самі вулиці незрячі
і замету хвиля снігова.
Нам з тобою легко так, неначе
вітер нам підказує слова.
— Підкажи найлагідніше слово,
я його слухняно повторю.
Розгуляйся буйно і раптово,
заглуши усе, що говорю! —
Не було ні зустрічі, ні туги.
Не було пориву і жалю.
Я спокійна.
Я щаслива з другим.
Я тебе нітрохи не люблю.
А якщо заплачу і руками
я торкну ясне твоє чоло, —
нас не бачать леви біля брами:
левам очі снігом замело.
Метель
Часы циферблат на углу
Снежные метели zamed ...
Мы открыты для нас, по пути,
Потому что я не пришел в любом месте.
Опять же улицы слепы
и волна снега.
Нас с вами легко, как если бы
Ветер говорит нам слово.
- Подписать самое основное слово,
Я вновь повторить его.
Приподнимите живот и вдруг,
Shuttle все то, что говорит! -
Там не было ни одного заседания, ни тоски.
Там не было никакого порыва и пожалеть.
Я спокойна.
Я доволен вторым.
Я не люблю вас всех.
И если мы платим и ваши руки
Я касаюсь ясного лба, "
Мы не видим львов возле ворот:
Лев глаза снег.
