Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання…
Дише тихо і легко в синяву вона,
простягає до зір свої руки…
В день такий на землі розцвітає весна
і тремтить од солодкої муки…
В'яне серце моє од щасливих очей,
що горять у тумані наді мною…
Розливається кров що по жилах тече,
ніби пахне вона лободою…
Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!..
Де ви бачили більше кохання?..
Я для неї зірву Оріон золотий,
я — поет робітничої рані…
Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання…
Дише тихо і легко в синяву вона,
простягає до зір свої руки…
В день такий на землі розцвітає весна
і тремтить од солодкої муки…
So nobody loved. A thousand years
only comes like love.
On the day this spring blooms on earth
And the land cleaned zrannya ...
Breathes quietly and easily in the blue of it,
stretches out his hands to the stars ...
The day upon the earth blooms spring
and shaking flour from sweet ...
Fade from my heart happy eyes,
burning in the fog above me ...
Poured blood that flows through the veins,
It smells like ... Loboda
Hey, you stars of light .. Quiet my month! ..
Where you've seen more love? ..
I tear her Orion gold
I - poet Workers wound ...
So nobody loved. A thousand years
only comes like love.
On the day this spring blooms on earth
And the land cleaned zrannya ...
Breathes quietly and easily in the blue of it,
stretches out his hands to the stars ...
The day upon the earth blooms spring
and shaking flour from sweet ...
