Ще осінь зовсім молода,
Не встигла перейти полями,
Мінлива зрадила вода -
Тебе не стало поміж нами…
Освячений Всевишнім шлях,
Мов небо сонечком на Сході.
Живе душа твоя в піснях
В полотнах зітканих мелодій.
Співаєш з ангелами десь,
Обнятий їхніми крилами.
Втішає голос від небес:
«Ми всі живі — не плачте, мамо…»
Sche Osin zovsіm young
Vstigla not move fields
Mіnliva zradila water -
You do not become pomіzh us ...
Osvyacheny Vsevishnіm Way ,
Mov sky on Sonia Shodі .
Givet thy soul in pіsnyah
In canvases zіtkanih melodіy .
Spіvaєsh s angels ere,
Embraced їhnіmi krill.
Vtіshaє voice od heaven :
"Mi Vsi zhivі - not plachte , Mother ... "
