Навесні діброва мати одягла тебе
У ясні зелені шати, небо голубе,
А щоб весни не зів'яли калиновії,
Білим цвітом процвітали кучері твої.
Калино, калино, зелена і біла,
Є хлопців багато одного любила.
Калино, калино, зелений розмаю,
Я свого одного до віку кохаю.
Вже у вирій за покоси літо одліта,
По дворах усіх розносить осінь золота
Для жінок - запаси чисті, для дівчат - вінки,
А червонеє намисто - для калиноньки.
Калино, калино, червоне намисто, |
Хай хлопці не ходять до мене навмисно. |
Калино, калино, червоний коралю, |
Я свого одного до віку кохаю. | (2)
Весной дубрава иметь надела тебя
В ясные зеленые одежды, небо голубое,
А чтобы весной не завяли калиновии,
Белым цветом процветали кудри твои.
Калина, калина, зеленая и белая,
Есть ребят много одного любила.
Калина, калина, зеленый розмаю,
Я своего друга возрасту люблю.
Уже на юг по покосы лето одлита,
По дворам всех разносит осень золотая
Для женщин - запасы чистые, для девушек - венки,
А червонее ожерелье - для Калиноньки.
Калина, калина, красные бусы, |
Пусть ребята не ходят ко мне намеренно. |
Калина, калина, красный коралл, |
Я своего друга возрасту люблю. | (2)
