КУПЛЕТ 1:
Сонце в віконечко.. Бачиш?
Чом же ти милая плачеш?
Сльози кидаєш чого?
Він же не вартий того.
Не говори що він милий,
Сама із нього зробила
Всіх почуттів концентрат,
Всіх твоїх втрат результат.
Сльози - дарма. Така карма.
ПРИСПІВ:
Ти його забудь ти йому пробач,
І не треба. Живи. Не плач!
Та випадковий «лайк» і накрило..
Дай же небо сил тобі для того,
Щоб із серця свого його
На всі чотири сторони відпустила.
КУПЛЕТ 2:
Так. Зрозуміло, що важко.
Він твоя клітка, ти - пташка.
Він твоїх мрій унісон,
Він летаргічний твій сон.
Єйфеля вежа в Парижі,
Лезо що ніжно так ріже,
Твій особистий маніяк,
Що ти без нього ніяк.
Сльози - дарма. Така карма.
Высокий 1:
Солнце в окне .. видите ли?
Почему ты плачешь?
Слезы что бросить?
Он не стоит.
Не говори, что он милый,
Сама сделала это
Все чувства концентрируются,
Все ваши потери являются результатом.
Слезы напрасны. Такова карма.
ПРИПЕВ:
Ты забываешь его, прости его,
И не надо. Жить. Не плачь!
И случайное «симпатичное» и покрыто ..
Дайте вам небеса
Быть от его сердца
С всех четырех сторон выпущены.
Высокий 2:
Так. Понятно, что это сложно.
Он твоя клетка, ты птица.
Он твои мечты унисон,
Он летаргичен твоя мечта.
Башня Эйафеле в Париже,
Лезвие, которое нежно режутся,
Ваш личный маньяк,
Что ты ни в коем случае.
Слезы напрасны. Такова карма.
