(с) Ліна Костенко - Пелюстки Старовинного Романсу
Той клавесин і плакав,
І плекав чужу печаль.
Свічки горіли кволо,
Старий співак співав,
Як пелікан, проціджуючи
Музику крізь воло.
Приспів:
Старий музика
Плакав не про нас,
Той голос був,
Як з іншої акустики,
Але губив під люстрами
Романс - прекрасних слів
Одквітлі вже пелюстки.
На голови, де, наче солов'ї,
Своє гніздо щодня звивають будні
Упав романс, - як він любив її
І говорив слова їй незабутні.
Приспів.
Старий співав
Без гриму, без гримас.
Були слова палкими,
Несучасними.
О, заспівайте
Дівчині романс!
Жінки втомились
Бути непрекрасними.
О, заспівайте
Дівчині романс...
(С) Лина Костенко - Лепестки старинного романса
Тот клавесин и плакал,
И лелеял чужую печаль.
Свечи горели слабо,
Старый певец пел,
Как пеликан, процеживая
Музыку через зоб.
припев:
Старый музыка
Плакал не про нас,
Тот голос был,
Как с другой акустики,
Но терял под люстрами
Романс - прекрасных слов
Одквитли уже лепестки.
На головы, где, как соловьи,
Свое гнездо ежедневно свивают будни
Упал романс - как он любил ее
И говорил слова ей незабываемые.
Припев.
Старый пел
Без грима, без гримас.
Были слова горячими,
Несовременными.
О, спойте
Девушке романс!
женщины устали
Быть непрекрасный.
О, спойте
Девушке романс ...
