Текст песни Олександр Смотрич - Семен

Семен Запупа (народна поема)
(народна поема в стилі "Енеїди" та „Луки Мудищева” написана ймовірно 1960-70 роки)

Недавно теє приключилось,
що розказати хочу я:
як дві знайомі молодиці,
вродливі, статні, білолиці,
на смерть побились за хлуя.

Було це в місті Пизлогубцях,
що розляглось кругом ставка.
у Межиніжівськім районі,
на Колодупівськім кордоні,
в місцині Колосраківська.

Буде тому, щоб не збрехати,
років, либонь, із тридцять три:
закон рішили в нас схвалити,
щоб байдель власний заложити,
аби були свої курви.

Закон, загалом, непоганий,
передбачалось в ньому так:
жінок своїх і шанувати,
і строго щонеділі грати,
а в будні дні ходить в бардак.

І тим відразу скористались
заможніші міські пани,
що тільки про закон дізнались,
то дома вже і не є...лись,
а все ходили на курви.

Але й жінки не в тім’я биті
(їх трохи кривдив той закон)
не захотіли шануваться,
і нишком почали є...ться,
та, правда, тільки на кондом.

Усякого грання фігури
з паризького журналу мод
і швидко й добре розучили -
і місту в задницю вкрутили
Дупомахательний завод.

Таке-то лихо в нас творилось
у той спокійний мирний час,
ніяк було вже завертати,
ніяк закону касувати,
так доля покарала нас.

Та ви пробачте, добрі люди,
що не до ладу мій росказ –
по-старості заговорився,
від теми трохи відхилився,
та вже почну у добрий час.

У нашім місті від базару,
гонів із двоє навпростець,
у пишних хатах, як палатах,
в чудових двадцять двох кімнатах,
пребагатющий жив купець.

Та що маєтки, статки й слава,
коли старий уже він став,
давно дівок полишив грати,
мав прутня тільки, щоби сцяти,
і дупу корком затикав.

Купець усе ганяв по справах,
і рідко дома ночував,
а що зовсім був не грайливий,
то жінці в дар на сон хропливий
„небогу” інколи лизав.

Була ж то жіночка нівроку,
і віком років з тридцять три,
було колись як глипне оком,
як випне цицьку ненароком,
то аж у яйцях защемить.

А пещена була, як ланя,
серед добра і гаразду,
тож дупа пнулася кричуще,
що нашим жіночкам присуще,
а що казать вже про піхву !

Була покрита волосками,
м’якенькими що той пушок,
і соковита, і глибока,
аж крапала солодка мука,
як масельце на пампушок.

Та нащо їй краси тієї,
коли, в достатку живучи,
сумує бідна і марніє,
і лиш тоді повеселіє,
як член присниться уночі.

Ось так судьба з людьми і грає:
одні – від перетраху мруть,
а другі ж мають ту хворобу,
що терплять муки недолюбу,
і доленьку свою клянуть.

Ото і наша молодиця,
яка б хороша не була,
та років з десять не кохалась,
і з недолюбу аж всцикалась –
така, як сказано, судьба.

Була у неї і сусідка,
що за двором її жила,
і теж хороша, і вродлива,
та понад міру вже грайлива,
за члена б душу віддала.

Ця теж давненько не кохалась,
і раз призналася мені,
що в подруга її Гаврила
півпрутня та яйце відбила
москальска куля на війні.

Бувало, ввечері зійдуться,
про трахи мріють, трясучись,
вином дешевого обіп’ються,
слізьми від розпачу заллються,
усе нагодоньки ждучи.

І геть терпцю їм не ставало,
як по домівкам розійшлись,
вже, спати ідучи, на нічку,
лойову грубу брали свічку
і самотужки так товклись.

Та вередлива доля-мати
не все, як мачуха бува,
часом усміхнеться ласкаво,
то знову сраку нам наставить,
щоб не нудне було життя.

Одного дня купця дружина
дивилась з будів у вікно
на горобців, які кохались,
а потім пристрасно кидались,
на свіжонасране гівно.

Не було більш на що глядіти,
і вже, було, зібралась спать,
як – гульк! – побачила хлопчину,
що, притуливши бік до тину,
зібрався видимо посцять.

Поглянувши у різні боки,
штани узявся розстібать,
та й вийняв, чималу дубину,
(хто й що, як кажуть, дарить сину)
та й став, помахуючи, сцять.

Посцявши так,

Semen Zapupa (folk poem)
(Folk poem in the style of "Aeneid" and "Luke Mudyshchev" was written probably in 1960-70)

It happened recently,
what I want to tell:
as two familiar young women,
pretty, stately, white-faced,
to death fought for the clown.

It was in the town of Pizlogubtsi,
lying around the pond.
in the Mezhynizhiv district,
on the Kolodupivsky border,
in the town of Kolosrakivska.

It will be so as not to lie,
years, or, of thirty-three:
we decided to approve the law,
to lay his own baidel,
to have their own whores.

The law, in general, is not bad,
it provided as follows:
and honor their wives,
and play strictly every Sunday,
and on weekdays he goes to the mess.

And they immediately took advantage of that
wealthier city gentlemen,
that only learned about the law,
then the house is no longer ... only
and everyone went to whores.

But women are not beaten in the head either
(they were a little offended by that law)
did not want to be respected,
and secretly began to eat,
and, however, only on a condom.

Every face of the figure
from the Parisian fashion magazine
and quickly and well learned -
and screwed the city in the ass
Dupomahatelny plant.

Such a famous thing was happening in us
in that quiet time of peace,
there was no way to wrap,
no way to repeal the law,
so fate punished us.

Yes, I'm sorry, good people,
what's wrong with my story -
in old age he spoke,
deviated slightly from the topic,
and I'll start at a good time.

In our city from the bazaar,
chased with two straight,
in magnificent houses, as chambers,
in a wonderful twenty-two rooms,
a wealthy living merchant.

And what estates, wealth and glory,
when he became old,
long left the girls to play,
had a rod just to pull,
and plugged his ass with a cork.

The merchant drove everything on business,
and rarely spent the night at home,
and that was not playful at all,
then a woman as a gift for a snoring dream
"Heaven" sometimes licked.

It was a woman of the new year,
and the age of thirty-three,
was once as dazzling to the eye,
how to suck a tit inadvertently,
then even in the eggs pinch.

And the sand was like a doe,
among good and well,
so the ass kicked screaming,
what is inherent in our women,
and what about the vagina!

It was covered with hairs,
soft that fluff,
and juicy and deep,
already dripping sweet flour,
like butter on donuts.

And why should she have the beauty of
when, living in abundance,
misses the poor and wastes,
and only then will he have fun,
as a member dreams at night.

This is how fate plays with people:
some die of fright,
and others have that disease,
who suffer the torments of dislike,
and they swear by their hand.

Here is our young lady,
no matter how good
and for ten years she did not love,
and out of displeasure she jumped up -
such, as has been said, is destiny.

She also had a neighbor,
who lived outside her yard,
and also good and beautiful,
and overly playful,
for a member would give his soul.

She also hasn't fallen in love for a long time,
and once confessed to me
that her friend Gabriel
half-rod and beaten egg
Muscovite bullet in the war.

Sometimes, in the evening come together,
dream of fucking, shaking,
cheap wine will be drunk,
tears of despair will flood,
all the fitting waiting.

And they could not bear it,
as they went from house to house,
already, going to bed at night,
tallow coarse took a candle
and pushed so alone.

And capricious fate-mother
not everything, as the stepmother happened,
sometimes smiles kindly
then asshole instruct us again,
so that life is not boring.

One day the merchant's wife
looked out of the buildings into the window
on sparrows who made love,
and then rushed passionately,
on freshly shitty shit.

There was nothing more to look at,
and already, it was, going to sleep,
how - gulk! - saw the boy,
that, leaning sideways to the mud,
gathered apparently fasting.

Looking in different directions,
pants unbuttoned,
and took out a large club,
(who and what, as they say, gives a son)
and began, waving, stit.

Fasting so