Тяжко, важко в світі жити
Сироті без роду:
Нема куди прихилиться,–
Хоч з гори та в воду!
Утопився б молоденький,
Щоб не нудить світом;
Утопився б,– тяжко жити,
І нема де дітись.
В того доля ходить полем –
Колоски збирає;
А моя десь, ледащиця,
За морем блукає.
Добре тому багатому:
Його люди знають;
А зо мною зустрінуться –
Мов недобачають.
Багатого губатого
Дівчина шанує;
Надо мною, сиротою,
Сміється, кепкує.
"Чи я ж тобі не вродливий,
Чи не в тебе вдався,
Чи не люблю тебе щиро,
Чи з тебе сміявся?
Люби ж собі, моє серце,
Люби, кого знаєш,
Та не смійся надо мною,
Як коли згадаєш.
А я піду на край світа...
На чужій сторонці
Найду кращу або згину,
Як той лист на сонці".
Пішов козак сумуючи,
Нікого не кинув;
Шукав долі в чужім полі
Та там і загинув.
Умираючи, дивився,
Де сонечко сяє...
Тяжко-важко помирати
У чужому краю!
Сильно, трудно в мире жить
Сироты без рода:
Нет никакого способа обидеть »
Хотя горы и вода!
Утонет для молодых,
Чтобы не получить мир;
Утонул, - трудно жить,
И нет детей.
В судьбе проходит поле -
Spikes собирает;
И мой где-то, ленивый,
Морские блуждатели.
Ну, так богат:
Его люди знают;
И я встречу со мной -
Языки нет.
Богатый габато
Девушка отличия;
Наде, сирота,
Смеется, пленники.
"Я не буду красивой,
Разве вы не добились успеха,
Не любите тебя искренне,
Вы смеялись?
Люблю то же самое, мое сердце,
Люблю кого вы знаете,
И не смейтесь надо мной,
Как когда вы спугаете.
И я пойду на край мира ...
На чужие стороны
Нижняя часть лучшего или изгиба
Как письмо на солнце. "
Ушел казачья без вести,
Не бросил никого;
Искал судьбу в чужом поле
И там и умер.
Удаление, смотрят,
Где светит солнце ...
Тяжело-трудно умереть
В чужом краю!
