1. Пролунав дзвінок останній,
соловейком віддзвенів.
Ми йдемо в дорогу дальню
на очах у вчителів.
На душі бренить тривога,
занімів порожній клас,
то дитинство босоноге
проводжає тихо нас.
Прощавай, рідна школа моя,
Тільки знай сумуватиму я.
Пам"ятай, ті слова золоті,
ти для нас найдороща в житті.
Упадуть на землю роси,
зійде сонце на поріг.
Дітвора дзвінкоголоса,
тихо стане на поріг.
І здійсняться сни пророчі
на стежині будніх днів,
і теплом засяють очі
наших рідних вчителів.
Прощавай, рідна школа моя,
Тільки знай сумуватиму я.
Пам"ятай, ті слова золоті,
ти для нас найдороща в житті.
1. Prolunav dzvіnok ostannіy ,
Soloveiko vіddzvenіv .
Mi ydemo in the way of further
on sight at vchitelіv .
Brenna on dushі trivoga ,
zanіmіv porozhnіy class ,
then of Childhood barefoot
provodzhaє quiet us.
Proschavay , Ridna my school ,
Til'ky sumuvatimu I know .
Pam " Yatai , Ti Zoloti words ,
ty for us to naydoroscha zhittі .
Fall to the ground Roshi
zіyde sontse on porіg .
Dіtvora dzvіnkogolosa ,
quiet camp on porіg .
I. zdіysnyatsya reduce prorochі
on stezhinі budnіh dnіv ,
i warm zasyayut Ochi
our rіdnih vchitelіv .
Proschavay , Ridna my school ,
Til'ky sumuvatimu I know .
Pam " Yatai , Ti Zoloti words ,
ty for us to naydoroscha zhittі .
