сл. Дмитра Лазуткіна
ось і все – осінньо і безбожно
бити дзеркала – моя стихія…
падає на воду пил дорожній
холод пробігається по шиї
сонце десь у ранку на порозі
з ароматом свіжої отрути…
я зустріти янгола невзмозі
надто не стикуються маршрути
але біль наскрізний і судомний
але шал – тваринний і гарячий
я залишу кілька повідомлень…
оленятко, я також незрячий
б’юся головою головою
ти мене не чуєш бо…не чуєш
майбуття росте в мені травою
я кохаєш я телефонуєш
будь в мені назавжди будь як-небудь
як твій кіт що ластиться зміїно…
всі шляхи впинаються у небо
й рвуть мене на рівні половини
ff. Dmitry Lazutkin
that's all - autumn and ungodly
beat the mirrors - my element…
road dust falls on the water
the cold runs down your neck
the sun sometime in the morning on the doorstep
with the aroma of fresh poison ...
I can't meet an angel
too many routes are not connected
but the pain is through and convulsive
but the scarf is animal and hot
I'll leave some messages ...
deer, I'm also blind
I shake my head
you can't hear me ... you don't hear me
the future grows in me with grass
i love i call
be in me forever anything
like your snake cat ...
all the way to the sky
and tear me at half level
